У регіональному звіті по Європі Міжнародний валютний фонд (МВФ) зазначає, що ринки нерухомості демонструють все більше ознак переоцінки в усьому регіоні, вказуючи на п'ять країн як на приклади такого сценарію.

"Ціни на житло подвоїлися з 2015 року в Чехії, Угорщині, Ісландії, Люксембурзі, Нідерландах та Португалії", - йдеться у звіті.

Експерти МВФ зазначають, що після пандемії розбіжність між цінами на житло і доходами, а також між цінами на житло і орендною платою ще більше збільшилася.

Згідно зі звітами Бреттон-Вудської установи, співвідношення цін на житло до доходів наразі більш ніж на 30% перевищує довгострокові тенденції, а співвідношення цін на житло до орендної плати "також значно перевищує історичні норми, в тому числі в економіках Північної Європи та європейських країнах, що розвиваються".

У цьому сенсі МВФ зазначає, що емпіричні моделі вказують на переоцінку на 15-20% у більшості європейських країн, але оскільки банківська орендна плата продовжує зростати, а реальні доходи страждають від інфляції, "ціни на житло нещодавно впали на багатьох ринках".

У тому ж аналізі також зазначається, що зростання вартості життя і вигоди для банку від будинків "розтягують" сімейний баланс, який може погіршитися ще більше, якщо буде більше несприятливих потрясінь.

За несприятливих сценаріїв з вищою вартістю життя та вищими виплатами близько 45% домогосподарств та понад 80% домогосподарств з низькими доходами можуть зіткнутися з більшими економічними труднощами.

Втім, МВФ вважає, що "вплив на баланси банків загалом має бути стриманим", але вважає, що ця "картина стає похмурішою під впливом комбінації шоків, включаючи значну корекцію цін на житло".

"Згідно зі стандартом капіталу першого рівня, зменшення капіталу від збільшення дефолтів за борговими зобов'язаннями домогосподарств не перевищить 100 базисних пунктів у більшості країн, але уповільнення темпів зростання на ринку житла на 20% збільшить втрати до діапазону від 100 до 300 базисних пунктів, причому країни Південної та Східної Європи постраждають найбільше", - додає він.

У цьому сценарії такі втрати можуть призвести до посилення кредитних стандартів, збільшення припущень і несприятливих циклів між банківськими балансами, цінами на нерухомість (та інші активи) і реальною економікою.